У відповідності з наказом МВС УРСР від 10.05.1962 року №0134 організовано контрагентську виправно-трудову колонію №69 з метою трудового використання засуджених на експлуатації Малокохнівського гранітного кар'єру та будівництві об'єктів Полтавського раднаргоспу з плановим наповненням 550 чол. Близько 250 поселенців працювали у три зміни на Малокохнівському гранкар'єрі, де добували камінь, інша частина засуджених була зайнята на будівництві основної огорожі, житлового будинку для співробітників і дороги. Керівником будівництва і першим начальником колонії було призначено підполковника Некрашевича А.Я.
У 1965 році у зв'язку з припиненням роботи в кар'єрі розпочалося залучення засуджених до праці на Кременчуцькому автозаводі, очисних спорудах, деревообробному заводі, меблевому та м'ясокомбінаті.
З жовтня 1969 року по жовтень 1974 року начальником колонії працював підполковник Доля Д.І.
На початку 70-х років розпочалося будівництво промислової зони установи. З 01.01.1977 року режим в колонії був змінений з загального на суворий. Відповідно змінився контингент засуджених, що вимагало максимально залучати їх до праці безпосередньо на власному виробництві. З 17 березня 1978 року начальником колонії був призначений підполковник Сєдов О.П. На цій посаді він знаходився до 13 травня 1991 року.
У період з 1978 по 1991 рік активно розбудовувались виробничі площі колонії. Засуджені працювали в три зміни, виробляючи продукцію для Кременчуцького автозаводу, заводу дорожніх машин, вагонного заводу, заводу литва та штамповок, взуттєвої фабрики м. Полтави, радіозаводу м. Світловодська, заводу залізобетонних шпал тощо.
Було налагоджено також різноманітну продукцію власного виробництва. Одним з основних видів був деревообробний круглопильний верстат Ц6-2.
З травня 1991 року по червень 1992 року начальником колонії працював підполковник Сепетов Л.А. З червня 1992 року по листопад 1993 року колонією керував підполковник Шостак А.І. З листопаду 1993 року по квітень 1999 року начальником ВК-69 працював підполковник Ященко М.А. За час його керівництва продовжувались роботи по упорядкуванню і розбудові колонії.
З 27.09 1999 року по грудень 2000 року начальником ВК-69 працював підполковник Охріменко Г.В.
З 13.12.2000 року по 01.07.2006 року призначено начальником установи Тертишного О.В. За час керівництва установою зросли обсяги виробництва, освоєно нові види продукції.
На території установи збудовано та освячено православну церкву великомученика цілителя Пантелеймона.
Відкрито Кременчуцький навчальний центр для професійного навчання засуджених за робітничими спеціальностями. Поновлено загальне освітнє навчання засуджених, виділено та належним чином обладнано учбові класи.
Засуджені залучаються до праці з урахуванням виробничих потужностей підприємства установи.
Виробництво зорієнтоване на виготовлення продукції та надання послуг промислового характеру під конкретні замовлення та договірні зобов'язання. Це дало змогу максимально скоротити залишки готової продукції на складі підприємства, залучити до співпраці виробничих партнерів на довгостроковій основі. Пріоритетними напрямками роботи підприємства є метало- та деревообробка, пошив трикотажу та рукавиць робочих, виготовлення руберойду та виробів з природного каменю, товарів народного споживання тощо. В 2006 році освоєно надання послуг по складанню причепів до легкових автомобілів на замовлення ТОВ «Автоторг».
В останні роки проведено значну роботу для покращання умов тримання засуджених, упорядкування об'єктів комунально-побутового, медичного, режимного та соціально-виховного призначення.
Украина
